Сайт вчителя початкових класів

Як підняти собі настрій?

Ara — Tue, 09 Feb 2016 22:35:12 GMT

Настрій на нулі, нічого не хочеться - близькі дратують, самотність - гнітить ... Все бачиться в сірих тонах - і погода, і перехожі, і вчорашні плани. Чи не з тієї ноги встали ще з ранку, рожеві окуляри кудись завалилися, давно їх не видно что-то ... Втома, дрібні неприємності (як комарі - маленькі, настирливі і беруть кількістю).

Поганий настрій має різне коріння, але що прикро - часто трапляється з нами без видимої на те причини, на порожньому місці.

І добре, якщо це хвилинне - заварив собі чашку кави або поспілкувався десять хвилин по телефону з одним, і відпустив. А якщо затяжне? Життя-то триває, а для вас - стоїть на місці, "тому що все навколо погано і завтра буде точно так само". А може, вам пора чекати візиту дуже неприємне дами, ім'я якої - депресія? Тим не менш, є маса способів - доступних, легких у виконанні, щоб рівень вашого настрою стрімко пішов вгору. Це як у лікуванні - головне підібрати правильно. Якісь із способів - на підхоплення, в будь-який час, а якісь можуть увійти в звичний режим дня і помітно збагатити ваш запас позитивної енергії.

Ну, по-перше, для початку питання. А ви виспалися? Недосип жахливі речі творить з людьми. Яке вже тут настрій, коли подібно Наполеону спиш три-чотири години на добу. Пригадується знайома молода мама, яка навантажена побутовими обов'язками по вихованню, прибирання і готуванні, вирушила в якості подарунка від рідних в подорож у Карлові Вари, але не для того, щоб насолодитися спогляданням архітектурних пам'яток або вдосталь напитися з місцевих цілющих джерел. Два тижні в готелі відіспатися - ось де щастя! Прокинулися? У сотий раз, але про головне - не забудьте про фізичне навантаження, просто зарядку. Спочатку лінь, а по завершенні відчуваєш такий приплив бадьорості та енергії, що замислюєшся - а може, завтра повторити? Та на здоров'я! А от якщо втрачене настрій і апатія вилилися в непереможну лінь, і вам зовсім не до зарядки - допоможе точковий масаж. Вказівним пальцем злегка натисніть на область третього ока, помасажуйте канавку під носом, мочки вух і центр підборіддя, перший фалангу великого і середнього пальця кожної руки - за годинниковою стрілкою і проти, по дев'ять разів.

Дуже багато людей, особливо жінки люблять приятелював з антидепресантами. Втім, таблетки вони і є таблетки. До таких заходів краще вдаватися, коли інші способи випробувані і ситуація наближається до критичної позначки. Хвилинне поганий настрій зовсім не привід вдаватися до медикаментів. А якщо й вибирати, то придивитися до гомеопатичним, рослинним препаратів - і робити це тільки після консультації з лікарем, а не піддаватися рекламі з вуст подружки - що вона п'є, і яка в неї тепер життя в "рожево-зелено-блакитному" .. .

А от куди більш вдалою "таблеткою" може виявитися музика. Тільки грамотно підбирайте "ліки". Так вже людина влаштована, якщо налаштований меланхолійно і замкнутий на свої поневіряння, його так і кортить послухати що-небудь тужливі й щемливе без того змучене серце. Проблеми роз'ятрювати, під музику починаєш жаліти себе ще більше, таким нещасним і самотнім себе відчуваєш, сил немає - яке вже тут гарний настрій. Так що, в піку свого нинішнього стану - зарядіть собі цілий коктейль мажорних акордів, пободрее, поенергійно ... Під таку музику сидіти і журитися якось ... незручно зовсім. А навіщо поганому настрою створювати комфортні умови?

Наступна "таблетка" - щоденник радісних подій. Не лінуйтеся, заведіть собі такий - записуйте фрагменти життя, які вас приємно здивували, насмішили, доставили масу задоволення. описує свої почуття, переживання, передайте фарби! Нехай це буде екстремальний політ на тарзанки у боротьбі зі страхом висоти або відв'язний відпочинок з нагоди захисту диплома, або дивний подарунок, вручений вам на день народження, який ви ніколи не забудете. А може ... який-небудь до нестями безглуздий і курйозний вчинок вашого кращого друга, над яким ви реготали ще не один тиждень. Пам'ятаєте, у важкі для вас дні ця книжечка стане справжнім рятувальним колом. Просто відкрийте її і посміхніться.

До речі, ви не пробували посміхнутися в самі нелегкі моменти - просто так, навіть якщо для цього зовсім немає приводів? Даремно. Адже ці м'язи інстинктивно розтягуються у нас завдяки певної позитивної інформації. Отже якщо ви (спробуйте уявити у зворотному порядку) примусите себе розтягнути усмішку - мимоволі почнете притягувати цю позитивну інформацію, пам'ять зробить свою справу. Перевірено - працює!

А ще, спробуйте вилити свій негативний настрій на папір - складете вірш або намалюйте автопортрет, або ... своє майбутнє, яким хотіли б його бачити - та все що завгодно! Поганий настрій просто не виносить творчої зосередженості на чому небудь. Спочатку, вам доведеться себе примусити, а потім втягнетеся і вже через півгодини по-іншому поглянете на світ - він-то виявляється зовсім не одноколірний! До речі, ось і рожеві окуляри знайшлися, ось вони милі! І як вони туди завалилися - мабуть, наступного разу треба бути уважніше ...

Автор: Ірина Беломаз

А ще можна зробити так...

1. Посміхайтеся. Встаньте перед дзеркалом і посміхніться своєму відображенню, нехай навіть посміхатися вам зовсім і не хочеться. Далі можете займатися своїми справами, але зберігайте при цьому посмішку. Психологи радять проробляти цю вправу від 15 до 30 хвилин. Звичайно, можна і довше

2. Купіть собі що-небудь. Шопінг - це чудовий спосіб підняти собі настрій, причому, цей варіант підняття настрою використовують не тільки жінки, але і чоловіки. Просто чоловіки частіше купують не одяг, косметику і прикраси, як більшість жінок, а роблять зовсім інші придбання.

3. Влаштуйте «свято живота» і побалуйте себе різними смаколиками. Традиційно вважається, що підвищують настрій банани, полуниця і темний шоколад. Однак на ділі список може бути зовсім іншим, орієнтуйтеся на свої смакові вподобання і їжте, те, що вам дійсно подобається. Я, наприклад, для підняття настрою віддаю перевагу поїсти суші, а зовсім не банани.

4. Зустріньтеся з друзями, тільки не з метою поскаржитися на життя, а з метою добре і весело провести час. Можна чудово посидіти вдома, а можна всією компанією відправитися куди-небудь.

5. Здійсніть зміни. Ви можете змінити зачіску, змінити маршрут до роботи, зробити перестановку в квартирі або одній кімнаті, записатися на які-небудь курси або у фітнес-клуб. Можливостей безліч. Часто для підняття настрою буває досить зовсім невеликих змін, а іноді потрібні глобальні зміни.

6. Побалуйте себе. Робіть те, що принесе вам задоволення і те, що ви не так часто дозволяєте собі в повсякденному житті. Цей варіант найчастіше називали жінки. Наприклад, можна сходити на масаж, в SPA-салон, або просто присвятити день виключно собі.

Це ті способи підняття настрою, які люди використовують найчастіше і які їм зазвичай допомагають. Не має значення як ви піднімаєте собі настрій і чи використовуєте якийсь із перерахованих вище методів. У вас може бути свій власний рецепт гарного настрою. Головне, щоб ці методи були дієвими саме для Вас.

Бути чи не бути ....

Ara — Tue, 09 Feb 2016 22:09:04 GMT

Можливо, вам треба переглянути своє ставлення до вибраної професії, з'ясувати, що вас насправді цікавить, і вже потім рухатись далі. Якщо це так, ласкаво прошу: вам - сюди...

Вибрана професія: чому і для кого?

Мало хто з нас вибрав свою професію, керуючись тільки власною думкою. Зазвичай на наш вибір у юному віці впливають батьки, родичі, які радять вибрати професію, яка була б необхідною за будь-яких економічних умов, а також друзі, які пропонують вступити до того ж самого інституту, що й вони, щоби вчитись разом. І ми, забуваючи про власні здібності, орієнтуємось на інших, учимось не там, де нам цікаво, а там, "де всі", здобуваючи професію "як усі". А згодом не можемо зрозуміти, чого нам не вистачає в житті, чому робота дратує, а не приносить задоволення...

Так само буває, як що в юності не вдалося вступити до омріяного вищого навчального закладу, а складати вступ ні іспити ще через рік мають можливість не всі. Тому розчаровані абітурієнти йдуть навчатись у той інститут, до якого вступити найлегше. На жаль, ним, як півстоліття тому, так і сьогодні, стає педагогічний університет. Отже, як за радянських часів, так і в сучасній освіті педагогічні інститути, перейменовані в національні та державні університети, протягом років навчають у своїх стінах не лише тих, хто вирішив стати учителем за по кликом серця, а й усіх, хто не потрапив до інших ВНЗ або не поспішає до армії. Тому по завершенню п'яти чи шести навчальних років тисячі молодих учителів, стиснувши зуби, ідуть працювати до школи.

Покликання й економіка

Кожний другий учитель з упевненістю підтвердить, що працює у школі, тому що не може в ній не працювати. І його не лякають величезна завантаженість, мізерна заробітна платня та невгамовні учні. Учитель дійсно відданий своїй професії і навіть не може уявити себе працівником іншої галузі.

Такі вчителі - найкращий дарунок, який тільки може отримати наша країна, в якій праця освітянина не надто поціновується. Проте у школі ми можемо зустріти й учителів, які з радістю поспішають на кожний урок, а в день отримання зарплатні в них опускаються руки. Тоді задоволення від роботи отримує дуже сильного суперника - складне матеріальне становище. Найменше фінансове питання турбує тих учителів, а точніше, учительок, які не мають проблем із грошима завдяки чоловіку, який здатен забезпечити сім'ю самостійно. Тоді жінка може працювати дійсно «для свого задоволення» й не перейматись, чи відповідно оплачується її робота. Проте таким учителькам іноді досить важко зрозуміти своїх колег, які змагаються за кожну додаткову годину роботи та нарікають на нестачу коштів.

Набагато більшу частину складають учителі, які працюють майже цілодобово, намагаючись заробити хоч якусь копійчину. І тому саме вони найчастіше зупиняють себе на думці, що треба щось змінювати у своє му житті. Можливо, не просто місце роботи, а навіть професію. Зазвичай така ідея людині, яка справді "живе" своєю роботою, а не просто заробляє нею, може спочатку здатись дивною й неприйнятною. "Як я можу зрадити свою роботу, відректись від того, чим жив стільки років, чого так довго навчався...", - саме так заперечить більшість учителів попередню, на перший погляд, майже непристойну думку.

Але час минає, з роками держава ні як не покращує соціальну захищеність і фінансове забезпечення освітньої галузі, тому потроху думка про зміну спеціальності стає чіткішою і лякає вже менше. Це й не дивно, адже якщо розумна людина не бачить жодних покращень у своєму житті, рано чи пізно вона переконається в необхідності самостійно його змінити. І якщо зробити ремонт у квартирі чи завести кицьку для більшого за тишку не дуже складно, то рішення взяти і змінити фах вимагатиме значних моральних та емоційних зусиль і нерідко може ста ти причиною стресу та депресії.

Але як що робота у школі приносить вам тільки турботи про фінансові проблеми родини, а задоволення від удало проведеного уроку триває до першої прогулянки по магазинах, докори сумління не мають впливати на рішення про подальший фах. Тому, зваживши всі "за" та "проти", порадившись із сім'єю та найближчими друзями, виберіть той варіант, який забезпечить вам не тільки задоволення від роботи, а й задоволення від її оплати.

Піти чи залишитись?

Науковці-психологи ставляться до питання зміни професії дуже серйозно. Вони виокремлюють кілька причин, що змушують людей змінювати фах у той чи інший період життя.

Розчарування у вибраній професії. Розчарування у вибраній професії може з'явитись, коли протягом тривалого часу людина відчуває значний дискомфорт на своїй роботі й займається нею тільки через необхідність. Сьогодні така ситуація характерна для покоління людей, які почали свою професійну кар'єру в 90-ті роки, оскільки саме тоді зріс попит на певні спеціальності, наприклад, економічні, й різко впав на багато інших, на приклад, у сфері науки, освіти, творчості. Люди вибирали фах, керуючись тільки його фінансовою привабливістю, й зовсім не враховували власні інтереси та здібності.

Поява нових можливостей. Цю причину можна пояснити таким прикладом: у юному віці люди на не змогла вступити до ВНЗ через високий конкурс чи скрутне матеріальне становище. Проте через кілька років вона знаходить спосіб отримати омріяну професію: з'являється можливість самостійно оплатити своє навчання, отримати другу вищу освіту, професійну перепідготовку. Характер людини. Є ще одна категорія людей, які прагнуть змінити професію. Це імпульсивні на тури, які легко навчаються й успішно реалізують будь-які проекти. Унаслідок таких особливостей характеру такі люди можуть кілька разів протягом життя змінити професію і при цьому кожного разу бути успішним. Їм подобається вчитись і досліджувати нові галузі, вони дуже швидко просуваються на початковому етапі, але, досягнувши мети, так само швидко втрачають інтерес до того, що відбувається, й починають шукати щось нове.

Професійне вигоряння. Причини, що викликають бажання "все кинути й піти", не завжди пов'язані з вибором професії. У сучасних умовах прискорюється темп життя, робота вимагає все більше фізичних та емоційних зусиль, іноді доводиться затримуватись після закінчення робочого дня, працювати у вихідні чи свята. Якщо додати не завжди коректне та досвідчене керівництво, конкуренцію всередині колективу, неможливість піти у відпустку, - причини втоми, роздратування та незадоволення одразу стають зрозумілими. У такій ситуації проблему може вирішити тривалий відпочинок або горизонтальна побудова кар'єри та освоєння суміжних галузей: отримання нових знань, а також налагодження нових професійних контактів. Інші дослідники виокремлюють дві основних сфери, які необхідно брати до уваги під час роздумів, - це особисте життя й кар'єра. Це такі фактори, які матимуть значення для прийняття рішення.

Особисте життя

1. Ви не отримуєте задоволення від роботи. Більшу частину часу, не враховуючи сон, ми, як правило, проводимо на робочому місці. І тому не так уже й важливо, скільки вам платять, на скільки престижною є робота тощо. Важливо - чи щасливі ви, займаючись своєю справою? Якщо ні - це марна витрата часу.

2. Робота погано впливає на ваше здоров'я. Якщо через роботу у вас почала боліти голова чи спина, якщо ви почали втрачати сон чи не маєте сил і бажання зустрітися з друзями - це перша ознака того, що треба щось змінювати. Утративши роботу, здоров'я ви збережете, а ось утративши здоров'я працювати не зможете...

3. Робота шкодить сімейним стосункам. Якщо у вас народилась дитина або чоловік/дружина вимагає більше уваги, поєднувати це з напруженим робочим графіком досить складно. Якщо є можливість, можна працювати неповний день чи за вільним графіком. Але якщо це неможливо, доведеться вибирати й бути готовим до того, що робота опиниться не на першому місці. Кар'єра та особисте вдосконалення

1. Ви «виросли» з посади, яку обіймаєте. Звичайно, колись ця робота була для вас новою. Ви навчались, набували навичок, удосконалювались як професіонал. Але з часом усе стало для вас занадто просто: ви маєте більше навичок, ніж вимагають ваші обов'язки. Якщо підвищення найближчим часом очікувати не варто - час змінювати місце роботи.

2. Керівництво заважає вашому розвитку. Іноді виникають ситуації, коли керівник починає ставитись до вас дивно. Ви не отримуєте важливих завдань, не відвідуєте серйозних нарад, вас ніби просто не бачать. У таких випадках необхідно знайти можливість відверто поговорити з керівником. Можливо, так "ненав'язливо" вам намагаються дати зрозуміти, що краще подати заяву про звільнення? Але така заява може стати першим кроком до кращої роботи.

3. Ви відчуваєте в собі сили розпочати власну справу. Прислухайтесь до себе: наскільки у вас розвинена "підприємницька жилка"? Чи хотіли б ви створити власний бізнес? Переконати вас у необхідності активних дій можуть такі аргументи:

запорука успіху в будь-якому випадку - важка праця, і як що вже працювати багато, то краще на себе, ніж на когось іншого. Можливо, невеличка приватна школа - це те, про що ви мріяли все життя?

майже всюди вам платять за ваш робочий час. Якщо ви працюєте дуже швидко, то отримаєте найкращі результати саме у власній справі;

коли ви власник бізнесу, ви самі визначаєте всі умови;

якщо ваша мета - отримати максимум життєвого досвіду, то набагато кориснішою буде самостійна робота, ніж робота у великому колективі.

Проте іноді варто детальніше проаналізувати своє становище на роботі

1. Пригадайте, навіщо ви прийшли на цю роботу. Безперечно, ви прагнули досягти якоїсь мети. Чи досягли ви її? Якщо ні, уявіть її собі та зрозумійте, що вам завадило. А потім зрозумій те, як це змінити, - і продовжуйте працювати.

2. Подивіться на ситуацію глобально. Якщо ви невдало провели урок, отримали нижчі результати атестації, ніж очікували, не порозумілися з колегою - це ще не привід змінювати роботу. Можливо, ви просто втомились чи у вас криза, яка може дати новий поштовх для розвитку. Пригадайте про свої успіхи в минулому місяці і про власні глобальні плани. Проаналізуйте, який прогрес ви зробили з моменту початку роботи. І якщо він є - варто продовжува ти!

Що робити далі?

Отже, ви все-таки наважилися залишити улюблену (або не дуже) роботу й піти назустріч новій професії, новому досвіду та, можливо, певним несподіванкам. До чого треба бути готовим? Як зменшити стрес? Як будувати кар'єру? І найважливіше запитання: яку вибрати професію?

Спеціалісти радять прислухатись до трьох порад: збирайте якомога більше інформації, зверніть увагу на спеціальності, що не вимагають здобуття нової освіти, переконайтесь у користі різноманітних курсів, тренінгів тощо. Розглянемо ці поради та їх вплив на перекваліфікацію докладніше.

Збирайте інформацію - володійте ситуацією. Яку би професію ви не вибрали, збір необхідної інформації - це перша сходинка. У будь-якому випадку не варто покладатись тільки на одне джерело інформації. Розповіді знайомих, які працюють у вибраній вами спеціальності, дозволять отримати неформальну суб'єктивну оцінку.

Огляди ринку праці в засобах масової інформації можуть дати досить об'єктивну інформацію, проте вона де що "суха". Конференції в Інтернеті іноді бувають «засмічені» коментарями фанатів чи противників того чи іншого фаху. Але як що поєднати та порівняти всі джерела разом, можна отримати картину, близьку до дійсності.

Без здобуття нової освіти. Компанії іноді пропонують вакансії, що не вимагають додаткового навчання, або навчання відбувається вже у процесі роботи в компанії. Зазвичай такі вакансії пов'язані з торгівлею. Не варто ставитись до торгівлі упереджено. Звичайно, якщо йдеться про нормальні компанії, а не "мережевий маркетинг". Можливо, торгівля - це якраз ваше покликання. Мільйони людей у нашій країні реалізувалися саме в ній, хоча спочатку багато хто з них комплексував із цього приводу.

Без додаткового навчання вашою новою роботою може стати ваше хобі. Спеціалісти не виключають, що з часом творчі професії стануть не менш потрібними на ринку, ніж технічні чи економічні.

Курси і тренінги та користь від них. Якщо ви вибрали спеціальність, яка вимагає попереднього навчання, не поспішайте із другою вищою освітою. Почніть із профільних курсів. Єдина проблема - які саме вибрати, адже сьогодні багато організацій пропонують навчання на курсах і тренінгах із найрізноманітніших спеціальностей. Щоб зробити правильний вибір, дізнайтесь про організаторів курсів чи тренінгів якомога більше. До того ж не тільки з офіційних джерел, а і з нейтральних - наприклад, від знайомих, які ці тренінги відвідували.

Чим більше інформації ви матимете, тим простіше буде вибрати ті курси, які максимально відповідатимуть вашій потребі у знаннях.

Таким чином, прийнявши рішення, відкиньте вагання й починайте наполегливо працювати на нову кар'єру. Ви обов'язково досягнете успіху!

Автор: Д. Квітка

Стаття журналу "Відкритий урок: розробки, технології, досвід"