Байдужість до навчання — проблема дитини чи дорослих?

Мета: Виявити причини негативного ставлення учня до навчання, обговорити шляхи спільного рішення цієї проблеми, виробити лінію поведінки батьків у випадку емоційного зриву учня, викликаного надмірним навчальним навантаженням, анкетування батьків; розповісти батькам про ставлення школярів-підлітків до навчання, формування у них схильностей та інтересів у навчанні, визначення ними улюбленних дисциплін; обговорити з батьками прояви у підлітків факторів, що заважають правильній організації виконання домашніх завдань; визначити роль батьків у прищепленні підліткам зацікавленості до навчання та самоосвіти.

Хід зборів

Байдужість до навчання — проблема дитини чи дорослих?

Як ви вже помітили: з кожним роком інтерес до навчання падає. Крок за кроком ми доходимо до тієї межі, коли починаються оті великі проблеми, пов’язані з навчанням підлітків. Причин тут можна назвати багато, які залежать не тільки від самого учня. Сьогодні ми поговоримо про те, що залежить від вас, батьків.

При індивідуальних розмовах з більшістю з вас я прийшла до висновку: деякі батьки, констатуючи, що їх син або донька перестала навчатися, змирилися з цим і зробили висновок- не всім же бути вченими, високоосвіченими. Ще інші дали зрозуміти своїм чадам, що усе сьогодні купується- і вуз, і диплом, і робота. Та це не так….

Внаслідок такої позиції батьків падає інтерес до навчання. Отак поступово наш учень починає нехтувати домашнім завданням, певний час ще тримається на тому,що запам’ятав на уроці, а далі вже і на уроці неуважний. Власне, правильніше говорити про перебування такого учня у школі, ніж про його навчання. І найстрашніше те, що його батьки, бачачи як ледащіє їхня дитина, не звертають увагу. У небажанні навчатися таїться велика небезпека.

По-перше, всім відома аксіома, що природа не терпить пустоти. Отже, коли підліток не бере в голову розумного і доброго, лихе й нерозумне само знаходить його й заповнює порожнечу. Саме ті підлітки, які байдикують, найчастіше зазнають негативного впливу вулиці, потрапляють у сумнівні компанії, привчаються до шкідливих звичок.

По-друге, навчання- це не лише здобуття певної суми знань. Це постійний розвиток інтелекту. Осмислюючи суспільні та природні явища, розв’язуючи задачи,учень удосконалює свої розумові здібності, піднімається на щабель вище у своїх розумових можливостях.

Нехай ваш син чи донька не прагне стати науковцем, а буде простою людиною, добрим господарем або господинею дому. У жодних джерелах народної творчості не знайдеш схвалення ледарства, неуцтва,а навпаки,-«наука в ліс не веде, а з лісу виводить». А хто сказав, що господареві дому не потрібні освіченість, кмітливість,працьовитість, відповідальність за сім’ю, наполегливість у досягненні своєї мети і врешті-решт повага до людей?! А для цього, погодьтеся, треба навчатись труднощі, треба вміти працювати. Це треба розвивати з малечку. Отже, потураючи своїм дітям у їх небажанні вчитися, ми привчаємо їх жити легко, безтурботно,паразитуючи на праці батьків. Таким чином, нібито бажаючи дитині добра ми приносимо їй зло, бо не розвиваємо здатності і бажання протистояти випробуванням, які готує їм життя. «Люби дитину, як душу, а тряси, як грушу»- говорили наші діди та прадіди. Цим вони не проповідували жорстокість, чи,недай, Боже, насильства над дитиною. Але під цим розуміли поєднання любові з вимогливостю, привчаючи дітей до відповідальності.

Великий український письменник і вчений І.Я.Франко писав:

Хто в першій чвертині життя знання не здобув,

А в другій чвертині життя добра не здобув,

А в третій чвертині життя хто чесним не був,

Той скаже в четвертій: «Бодай би я в світі й не був».

Нашй діти у тій чвертині життя, коли їм потрібно здобувати знання. І це їхній обов’язок, без виконання якого повною мірою вони не стануть такими повноцінними людьми, якими могли би стати. Лінуючись учитися,вони не розвинуть у собі всіх можливостей,закладених творцем людини.

«Лінощі,недбалість,бажання швидше звільнитися від тягаря навчання- це небезпечні близнюки, матір’ю яких є вузькість, обмеженість духовного життя в роки дитинства, отроцтва і ранньої юності», писав В.Сухомлинський.

Придивіться і подумайте, чи працюють ваші діти в силу своїх природніх можливостей. Деякі батьки допускають помилку, потураючи дітям ще й у виборі улюблених і не улюблених предметів. Деякі з вас припускаються величезної помилки: обговорюючи з дітьми вчинки та поведінку деяких вчителів, що просто недопустимо та некоректно. А потім ми дивуємося, чому наші діти такі безвідповідальні. Зараз ми з вами попробуємо подивитися на проблему байдужості навчання з різних сторін.

Робота в групах ( Всі присутні батьки розділені на три групи:)

• Діти
• Батьки
• Вчителі

Завдання: ваша задача: подивитися на проблему байдужості навчання. Скласти перелік причин і перелік заходів, які допоможуть виправити цю ситуацію.(Обговорення)

Ітак, ми з вами з’ясували, що бажання вчитися утверджується у дитини, яка любить читати. Чи не найбільше лихо сьогоднішнього виховання-безкнижковість духовного життя. Тепер книжці доводиться змагатися з іншими джерелами інформації – телевізором,комп’ютером тощо.отже, навіть там, де є в сім’ї хороші книжки, вони, на жаль, стоять на полицях непрочитаними. «Читання,-писав В.Сухомлинський,- це, образно кажучи, вітрила, завдяки яким корабель думки пливе вперед, і вітер, що надимає ці вітрила. Нема читання- нема ні вітрил, ні вітру.» Наша з вами основна задача на сьогодні посприяти, щоб наші діти зазнали щастя того плавання, відчули себе сміливцями, які стали віч-на-віч із безмежним морем людської мудрості.

Поступово ми з вами наблизились до ще однієї проблеми: виховання потреб. Розумні потреби людини, якій властива культура бажань,- один із найскладніших відтінків тієї складної речі, яку ми називаємо моральним смислом життя. Тільки людина, яка вміє по-людськи бажати, розуміє і відчуває, що таке важко, дозволено і що не дозволено.

Якщо ваша донечка або синок, вимагаючи нових модних речей, не помічає, що мати давно вже не купувала собі обновки, вважайте, що ви припустилися суттєвої помилки у вихованні. Культура бажань, на думку В.Сухомлинського,-«зворотний бік повинності… виховуючи високоморальні, благородні бажання й утримуючи від бажань недопустимих і недозволених, ми тим самим запобігаємо великому лиху- розкдаданню і розбещенню внаслідок невтримного задоволення примх».

Батькам пропонується обговорити ситуації.

Ситуація 1.

Ваша донька зробила модну стрижку, відрізавши косу. Ваша реакція?

Ситуація 2.

Син привів додому великого дворового собаку. Ваші дії?

Ситуація 3.

Вашій донці запропонували роботу за кордоном у якості фотомоделі. Як ви вчините?

Ситуація 4.

Ви дізналися, що син приховує від Вас, що потоваришував із дівчинкою? Ваша реакція?

А зараз я перевірю чи добре ви знаєте своїх дітей.

Психологічний практикум для батьків

Батькам пропонується заповнити анкету.

Анкета для батьків «Вплив родинної атмосфери на успішність дитини».

1) Чи знаєте Ви, від чого залежить психологічний настрій дитини на весь день? (Оберіть потрібний варіант відповіді.)

а) Так.

б) Ні.

2) Яке запитання Ви ставите дитині, коли вона повертається зі школи?

а) Які оцінки ти сьогодні отримав?

б) Що було цікавого в школі?

в) Чи не накоїв ти сьогодні що-небудь?

3) Що ви знаєте про те, як слід реагувати на успіхи та невдачі дитини у школі?

а) Знаю багато, бо багато читав про це.

б) Я мало читав про це.

в) Нічого не знаю.

4) Чи знаєте Ви, що створює в родині атмосферу неспокою, що є перевантаженням для нервової системи дитини?

а) Так, знаю.

б) Знаю, проте хотілося б дізнатись більше.

в) Не знаю нічого.

5) Чи потрібна Вам порада щодо здійснення контролю за роботою дитини вдома і щодо надання їй розумної допомоги?

а) Так, необхідна.

б) Ні.

6) Чи вважаєте Ви, що підвищені й агресивні інтонації є невід’ємною частиною виховного процесу в родині?

а) Так, це єдиний спосіб впливу на дитину.

б) Так, але я обминаю цього.

в) Ні, це неприпустимо.

Після анкетування проводиться обговорення його результатів.

Анкета для батьків «Чи знаю я свою дитину?»

1.Улюблений колір Вашої Дитини?

2.Улюблене свято?

3.Скільки Вашій дитині років?

4.До якого знаку зодіаку належить Ваша дитина?

5.Скільки грошей Ви даєте дитині на кишенькові розходи?

6.Якому стилю Ваша дитина віддає перевагу в одязі?

7.Скільки друзів у Вашої дитини?

8.Яка улюблена група (співак/співачка) Вашої дитини?

9.Чи пише Ваша дитина вірші?

10.Чи веде Ваша дитина щоденник?

Після заповнення батьками анкети, класний керівник роздає їм анкети їхніх дітей. Батьки порівнюють свої відповіді з відповідями дітей.

Підсумки зборів.

І наостанок нагадаю вам, шановні батьки, слова відомого американського педіатра Бенджаміна Спока: «Любіть вашу дитину такою, якою вона є, і забудьте про риси, яких у неї немає... Результат виховання залежить не від ступеня суворості чи поблажливості, а від ваших почуттів до дитини й від тих життєвих принципів, які ви прищеплюєте їй».

Шановні батьки, пам'ятайте!

• У дітей, які не знають, що їм робити у час дозвілля, псуються і голова, і серце, і мо¬ральність. Допоможіть своїй дитині вибрати ко¬рисне заняття.
• Турбуйтеся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким в результаті «виховання».
• Батьки, пам'ятайте! Фізичне покарання — це показник не тільки вашої слабкості, розгуб¬леності, безсилля, а й педагогічного безкуль¬тур'я. Ремінь та тумак вбивають у дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину. Одурманюють її отрутою брехні.
• Не ставте вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятися брехнею.
• Говоріть з дитиною так, щоб не залишило¬ся ніякого сумніву в тому, що ви керуєтеся тур¬ботою й тривогою за неї, а не бажанням відмах¬нутися, образити.
• Будьте, навіть у дрібницях, до кінця правди¬вими і чесними зі своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності дуже добре помічають діти.
• Не забувайте поділитися зі своїми дітьми досягненнями й невдачами, тоді вони відкрива¬тимуть вам свої таємниці чекатимуть вашої по¬ради, підтримки.
• Батьки, пам'ятайте! Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен ваш крок, слово, справа, з якими її особистість стикається ніби випадково, мимо¬волі.
• Враховуйте основні методи виховання й пе¬реконання, справи, стимулювання.